163-я річниця з дня перепоховання поета та художника Тараса Шевченка
Це було у 1861 році. Після того, як 58 днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно з заповітом, перевезли в Україну й перепоховали на Чернечій горі біля Канева.
Сьогодні біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулась літературно-пісенна година «Повернутися, щоб жити у серцях». В ході заходу учні загальноосвітніх шкіл міста цитували віршовані рядки Великого Кобзаря, на слова поета звучали музичні композиції у виконанні ансамблю бандуристів «Золоті Струни» Школи мистецтв.
«Сьогодні по всьому світу шанувальники Великого Кобзаря читають його безсмертні рядки біля пам’ятників Шевченку, яких встановлено найбільше – 1384, із них – 1256 в Україні, 128 – в 35 країнах світу.
Ми щоденно повинні читати Великого Кобзаря, бо це наша друга Біблія. І я дякую, що ви пам’ятаєте про нашого Пророка.
Дякуємо нашим воїнам, які дають нам можливість прийти й вклонитися нашому символу нації.
«Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава. І воля святая!» - і так буде!
Перемога буде!
Слава нашим Героям!
Слава Україні! Героям слава!» - Ніла Островська
Також з настановчим словом до присутніх звернувся Микола СОЛТИС, який наголосив, що кожен з нас в силу своїх можливостей та здоров’я повинен допомагати один одному виборювати правду, виборювати право на життя у вільній Україні.
Міський голова разом з учнями та педагогами Красилівської гімназії № 1, Красилівського ліцею, учнями та викладачами Школи мистецтв та вихованцями і вихователями ЗДО № 1 «Веселка» вшанували пам'ять Великого Кобзаря, поклавши квіти до його пам’ятника.
Доки українці шануватимуть Шевченка, доти дух волі не покине їх, доти вони матимуть Боже благословення на власну незалежну державу – Україну. Пам'ятаймо про це!
