Красилівська міська територіальна громада

Красилівська міська рада Хмельницької області

ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯ-ЗЕМЛЯКА!

Дата: 16.10.2024 14:36
Кількість переглядів: 68

Сьогодні, 16 жовтня, ми згадуємо нашого земляка, Сергія БАБАНІНА, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю від ворога.

«Сповіщаю Вас зі скорботою про те, що Ваш брат командир 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А 7124 старший солдат БАБАНІН Сергій Олексійович, 17.05.1977 року народження відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо та героїчно виконуючи військовий обов’язок по захисту та обороні суверенітету та територіальної цілісності та незалежності України від агресії російської федерації в районі н. п. Шалигине Сумської області загинув 16 жовтня 2023 року від вогнепально-осколкових поранень не сумісних із життям», - саме такі важкі та болючі слова 18 листопада 2023 року прочитала Наталя Крикун – сестра полеглого Героя. 

Дана звістка настільки сколихнула Наталю, що вона одразу усіма думками поринула у спогади про свого брата. Вона хотіла аби у її пам’яті закарбувались найкращі й найтепліші моменти з Сергієм. Важкість втрати неможливо передати словами, оскільки полеглий Герой був їй не тільки братом, а й опорою і підтримкою. 

Ще у малому віці Сергій став мужнім захисником своєї сім’ї, оскільки тато покинув родину, коли  хлопчику було лише три роки. Сергій завжди підтримував маму, намагаючись полегшити її важку працю, адже вона самотужки виховувала двох прекрасних діток. Сергій намагався своїм позитивом викреслити усі похмурі дні з життя своєї родини.

Щоліта Наталя і Сергій канікули проводили у бабусі в селі Росолівці, де насолоджувались природою української землі, купались в річці й, звісно, допомагали по господарству бабусі. Сергій намагався різнобарвити життя своїх близьких  веселощами та жартами.  Проте йому притаманна і така риса характеру, як відповідальність, адже найбільшу відповідальність він ніс саме за свою меншу сестру, водив її до дитячого садочка, до школи, а Наталя своєю чергою слідувала за ним, як  маленький хвостик. 

Наталка завжди дивилася на брата із захопленням, адже те як він умів розв'язувати різноманітні проблеми, стійко стояти на своїй правоті, досягати поставлених цілей,  вражало її. 

«Сергій завжди був поруч і дбав про мене. Його підтримка і турбота стали невіддільною частиною мого життя. Неважливо, чи це було просте прохання про допомогу чи потреба в доброму слові – він ніколи не відмовлявся допомогти. Наші стосунки завжди були міцними та сповненими любові», - пригадує рідна сестра Наталя. 

Своє доросле життя Сергій розпочав зі служби в армії у місті Бердичів. Після військового досвіду, який складався  півтори роки, розпочав працювати на хлібокомбінаті експедитором.

Через деякий час він змінює свій робітничий напрямок і йде працювати на пункт прийому металобрухту. На цій роботі  затримується аж на  16-18 років. Однак і тут Сергій залишається собі вірним у позитивному баченні цього світу. 

«В компанії, після роботи, розказував анекдоти, різні віршики з приколами. Не терпів цього безладу, що твориться, завжди мав своє бачення. Він завжди був за справедливість», - розповідає побратим Сергія.

Восьмого червня 2001 року юний Сергій одружується. В тому ж році на світ з’являється його маленька донечка Вікторія, яку він безмежно любив та оберігав. Сергій був прекрасним батьком, який  дуже трепетно відносився до своєї доньки.

У 2010 році він розлучається. Деякий період проживає у сестри. Протягом цього часу Сергій дбає про Наталю та племінницю. 

Наталя пригадує: «Сергій смачно готував. Йому вдавалось все: від українського борщу до смажених котлет».

На вихідні залюбки проводив час з племінницею та власною донькою, разом ходили їсти морозиво, прогулювались парком. 

Перед початком повномасштабного вторгнення Сергій перебував закордоном, на роботі. Однак за декілька місяців до початку активних дій  агресора повернувся на батьківщину. Двадцять п’ятого лютого, не думаючи про власну безпеку, а лише про захист своїх рідних та близьких, відправився  добровольцем на боротьбу з ворогом.

Сергій проходив курс піхотної підготовки, курс тактичної підготовки за стандартом НАТО у Румунії. Свою службу ніс у 101 окремій бригаді територіальної оборони Закарпатської області  (друге стрілецьке відділення  другий стрілецький взвод перша стрілецька рота військової частині А 7124). 

Воїн з позивним «Бабай» боронив нашу країну від ворога у напрямках Авдіївки, Бахмута, Часового Яру.  

За свою службу полеглий Герой отримав нагороди: «Ветеран війни. Учасник бойових дій», «До завтра 72 ОБ ТРО». 

Сергій завжди йшов за правду та справедливість. Наче скеля обороняв своїх близьких, а вже згодом і свою країну. Йшов тільки вперед, не звертаючи зі шляху, прямував до поставленої цілі. Однак він був і позитивною людиною, намагався у дрібницях відшукати веселі та кумедні моменти аби сірі, буденні дні не поглинули його та рідних йому людей. 

Секретар міської ради Ірина Морозович разом з рідними Сергія БАБАНІНА вшанували пам’ять Героя хвилиною мовчання та поклали квіти до останнього місця його спочинку.  

Вічна пам’ять та шана полеглому земляку!

Не забуваймо наших Героїв і їхній подвиг у боротьбі за свободу нашої країни!

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь