Завершуємо рік разом, з думками про кожного Героя та вірою в диво!
📌 Сьогодні, 28 грудня, у Сквері Надії, відбулася восьма і завершальна в цьому році мирна акція-нагадування на підтримку військовополонених та зниклих безвісти Захисників України.
🫂 Зустріч знову зібрала тих, для кого очікування стало щоденною реальністю. Попри холод і заметіль, люди прийшли, щоб бути разом, підтримати одне одного і ще раз нагадати: кожного з наших Героїв чекають удома.
До учасників акції долучилася міський голова Ніла ОСТРОВСЬКА, яка звернулася до присутніх зі словами підтримки та вдячності родинам за силу, витримку і віру, що не згасає навіть у найважчі моменти:
«Христос народився!
Немає радості, немає щастя на українській землі… Багато горя та багато смутку. Ворог влаштував нам пекло. Немає і смаку тієї куті, і коли звучить колядка з дитячих уст, хочеться більше плакати, ніж радіти…
Я хочу подякувати вам усім за вашу силу і за вашу мужність. Ви показали нам усім, як вірити, як стійко й мужньо боротися, як чекати, як молитися, бо молитва – чудодійна.
Нам залишається, дійсно, робити все можливе й неможливе та молитися Богу, щоб якнайшвидше те, чого ми бажаємо, було на рідній землі. І щоб ваші наймиліші та найближчі рідні були з вами, щоб вони повернулися.
Я бажаю, нехай Господь завжди буде з вами, нехай розраджує ваші серця і нехай дає вам і надалі сили та мужності боротися за ваших Героїв. А ми, разом із громадою, завжди будемо поруч із вами та завжди підтримаємо.
Будьте такими ж міцними і стійкими, якими ви є. Ми на вас рівняємося – як нам жити, вижити і перемогти на рідній землі.
Слава нашим Захисникам і Слава Україні!»– Ніла Островська
🇺🇦 Цього дня у Сквері Надії з’явився ще один банер з фотографіями наших Захисників. Рідні та близькі Героїв пов’язали на монумент «Серце Надії» і на усі банери синьо-жовті стрічки, з написаними іменами та словами очікування, бо найщиріші бажання, у передноворічні дні, мають здійснюватися.
Традиційно працював відкритий мікрофон. Рідні ділилися тим, про що найважче говорити – про Різдво без голосів за святковим столом, без обіймів, без звичних сімейних зустрічей. Про порожнечу, яка особливо відчутна у святкові дні. І водночас про надію, про віру в диво новорічної ночі, про очікування, яке не згасає, навіть коли дуже болить.
Ми завершуємо цей рік із надією та з вірою, що наступний принесе довгоочікувані зустрічі 💙💛
