ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!
Сьогодні, 4 серпня, жителі та гості міста живим коридором пам’яті та шани, навколішки провели в останню дорогу нашого земляка, оператора відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами – старшого солдата Віталія ЯРОШЕВСЬКОГО, 1972 року народження, який помер 28 липня в реанімаційному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні.
Віталій народився у селищі міського типу Стара Ушиця. Згодом сім'я переїхала до Красилова, де Герой закінчив нашу Красилівську школу №3. Після закінчення школи, навчався в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на факультеті «Комп'ютерні науки і кібернетика». Короткий час проживав у Києві, згодом переїхав до Нікополя, де працював викладачем в одному з вищих навчальних закладів. У 2005 році Віталій знову переїхав до Красилова і продовжив працювати у сфері програмування.
30 червня 2025 року Віталій був призваний на військову службу. Зі слів побратима: «Як механік-телефоніст розрахунково-аналітичної групи роти радіаційно-хімічно-біологічного захисту, він ніс службу на надзвичайно відповідальному напрямку. На його плечах лежали складні розрахунки та точні дані – робота, яка вимагала максимальної концентрації та невидима для більшості, але надважлива для безпеки життя багатьох.
На жаль, підступна хвороба раптово і передчасно забрала життя Віталія Ярошевського. Його життєвий шлях був прикладом високого інтелекту та глибокої відповідальності, він мав світлий розум, аналітичне мислення і високу внутрішню культуру. У пам'яті побратимів Віталій залишиться як надійна та освічена людина, вірний син своєї Батьківщини, який склав військову присягу і до останнього подиху залишався вірним обов'язку.
Віталію назавжди 54...
Панахида за загиблим проведена у Свято-Троїцькому храмі Православної церкви України.
Прощання з Воїном відбулось на площі Незалежності. Під час мітингу-реквієм до громади з промовою звернулася секретар міської ради Ірина МОРОЗОВИЧ, яка розповіла про життєвий шлях Віталія – свого колишнього однокласника. Також своїми спогадами про шкільні роки Героя поділилася його класний керівник – ХОДЗІНСЬКА Галина Мусіївна.
Поховали військовослужбовця на Алеї Слави міського кладовища. Зі словами підтримки до родини звернувся побратим Віталія, пригадуючи усе хороше про свого друга та бойового товариша.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким – матері Людмилі Іванівні, батькові Володимиру Кіндратовичу, синам – Олександру та Євгенію, сестрі Наталії та усій родині.
Світла пам’ять Герою!
