Мітинг-реквієм «Невиплакані сльози України»
Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був Голодомор 1932-1933 років. За масштабом, жорстокістю, цинізмом – він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, необоротно вплинула на генофонд нації.
Тож, 23 листопада, з нагоди вшанування пам’яті загиблих в роки геноциду українського народу, біля пам’ятного знаку «Жертвам голодомору 1932-1933 років та політичних репресій» відбувся мітинг-реквієм під назвою «Невиплакані сльози України».
Учасники заходу, жалобною ходою пройшли від площі Незалежності до пам’ятного знаку «Жертвам голодомору 1932-1933 років та політичних репресій».
До присутніх звернулась міський голова Ніла Островська: «Дякую усім, хто сьогодні тут, за покликанням душі і серця. Нам усім дуже важливо в ці дні знову і знову перечитувати історичні довідки, свідчення тих, хто вижив у страшній трагедії, співпереживати і намагатися відчути ту біль, яку пережила українська нація в 1932-1933 роках».
Усі присутні засвітили свічку пам’яті та вшанували хвилиною мовчання мільйони загиблих. Об’єднавшись у спільній молитві, представники релігійних конфесій провели панахиду за загиблими від голоду. Пам’ять загиблих у ті страшні роки вшанували покладанням лампадок та тематичних композицій з колосків до пам’ятного знаку.
«Примусова колективізація була трагедією для всього радянського селянства, та для українців то була особлива трагедія» - Джеймс Мейс
