Красилівська міська територіальна громада

Красилівська міська рада Хмельницької області

ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯ-ЗЕМЛЯКА!

Дата: 19.03.2024 11:28
Кількість переглядів: 252

Сьогодні, 19 березня, перша річниця з дня загибелі військовослужбовця, одного з найкращих синів України, який заради незалежності нашої Батьківщини, заради свободи та майбутнього її народу віддав найцінніше – власне життя – солдата Миколи КІЗЮНА.

КІЗЮН Микола Юрійович – Герой російсько-української війни, солдат,  стрілець-снайпер. Позивний «Балу». 
Народився 18 червня 1986 року  в м. Красилів Хмельницької області.
Навчався  у Красилівському НВК «Гімназія та ЗОШ I ст.». 

Микола з народження був дуже спокійним, терплячим, стриманим. Якось у 1-му класі впав з гаража на бочку та розбив голову, але терпів, не плакав, не кричав.  Мама відразу повезла хлопчика у лікарню, а він щоразу, щоб не сталося, казав: «Все добре!».

Закінчивши 11 класів у 2003 році, відразу влаштувався на роботу в меблевий цех у місті Красилів, де пропрацював недовго, адже був призваний на строкову військову службу. Того ж року восени Микола відправився  у 169 навчальний центр імені князя Ярослава Мудрого, відомий як навчальний центр «Десна» (в/ч А0665), де майже пів року проходив навчання у Школі підготовки снайперів. Там же під час навчання проходив психологічну підготовку, а на полігоні опановував навички стрільби з незручних положень, у русі, на різну дальність різними калібрами. Після завершення навчання в «Десні» свою службу воїн продовжив в Бахмуті (колишня назва Артемівськ) Донецької області. 

Після завершення строкової служби повернувся в  рідний Красилів, де відразу влаштувався на роботу в споживче товариство «Домашній хліб Поділля». Згодом пішов працювати в місцевий ДОСАФ, але там пропрацював недовго.

Залишивши попереднє місце працевлаштування, Микола влаштувався на роботу в  Красилівське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства (водоканал), де тривалий час працював та був відданий своїй роботі. 

З дитинства хлопець мріяв про великі машини, тому з водоканалу Микола звільнився і за досить короткий час все таки знайшов роботу, яка йому приносила максимум задоволення. Працюючи водієм-далекобійником, завжди допомагав батькам, а коли приїжджав додому, то проводив вільний час на риболовлі, бо з дитинства разом із татом ходив на річку.
    
З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 Миколу завжди тривожила думка, що потрібно йти захищати свою Батьківщину. Не чекаючи повістки з військомату, сам пішов у Красилівський районний військовий комісаріат, ставши добровольцем. 

1 березня 2022 року Миколу Юрійовича було відправлено в Чернігів у навчальний центр для проходження  військової підготовки. Згодом разом з бригадою перевели проходити службу в місто Авдіївка Донецької області на посаду стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4007. 

За час проходження військової служби Микола КІЗЮН зарекомендував себе як грамотний, дисциплінований та відповідальний військовослужбовець, був умілим, сміливим, вмотивованим бійцем.
Герой був не просто патріотом, а й надійним товаришем для своїх побратимів, він мав свої емоційні «батарейки», які додавали йому сил та відчуття домашнього затишку.

На передовій у нього з’явився чотирилапий улюбленець – кіт з яким він навіть спав у бліндажі. Захисник мріяв, що коли буде їхати додому, то його привезе із собою.

За весь період військової служби у Миколи КІЗЮНА була лише одна 7-денна відпустка, яку він отримав за сімейними обставинами.

3 січня 2023 року Микола КІЗЮН після відпустки відправився знову в «гарячі» бої, де мужньо виконував свій військовий обов’язок. 

Зі спогадів мами: «Син ніколи не жалівся на важкість служби, щоправда, майже перед загибеллю він одного разу сказав, що дуже важко. А на наступний день, коли подзвонив, то казав, що це щось так, бо засумував за домівкою, за рідними».

Валентина Дмитрівна зі сльозами на очах доповнює: «Останній раз Микола подзвонив 17 березня, я чула дуже потужні обстріли, але він казав: 
- Я довго не буду говорити, а подзвонив сказати, що все добре, я завтра зателефоную».
    
Рідні чекали на дзвінок, сподіваючись, що просто немає зв’язку, і Микола завтра зателефонує… 

20 березня 2023 року замість дзвінка від сина прийшло сповіщення від військової частини А4007, що 19 березня 2023 року під час виконання службових обов’язків, внаслідок танкового обстрілу в населеному пункті Авдіївка Покровського району Донецької області загинув стрілець-снайпер, солдат Микола Юрійович КІЗЮН.

23 березня 2023 року Герой назавжди повернувся у рідну домівку. 

Миколі КІЗЮНУ назавжди 36 років...

10 вересня 2023 р. за вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань, забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України під час російсько-української війни КІЗЮН Микола Юрійович посмертно отримав звання  «Почесний громадянин Красилівської міської територіальної громади». 

29 вересня 2023 року на фасаді Красилівського ліцею відкрито меморіальну дошку Герою.

Сьогодні міський голова Ніла Островська разом із секретарем міської ради Іриною Морозович, рідними та близькими Миколи КІЗЮНА поклали квіти на могилу загиблого та вшанували його пам`ять хвилиною мовчання. 

Захищаючи кожного з нас, Микола Юрійович КІЗЮН віддав найцінніше — своє молоде ЖИТТЯ. Герой загинув у бою за РІДНУ УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ!

Вічна пам’ять та вічна шана Герою!

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь