ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯ-ЗЕМЛЯКА!
Сьогодні, 19 червня, минає друга річниця від дня загибелі в російсько-українській війні Героя Романа СОВИЧА, який заради незалежності нашої Батьківщини, заради свободи її народу віддав найцінніше – власне життя.
Народився Роман 31 липня 1999 р. у місті Красилів Хмельницької області. Ходив у дитсадочок №6 «Ромашка».
Зі спогадів сестри Тетяни Сович: «Рома на 4,5 роки менший за мене. Мій брат навчався у Красилівській ЗОШ № 4, гарно декламував вірші та брав участь у художній самодіяльності. Також співав у шкільному хорі й мав гарний хист до прекрасного мистецтва. Учителькою музики була Галина Леонідівна Панасюк, а класним керівником Роми – Людмила Іванівна Костишин. Як і всі хлопці, мій брат грав у футбол, їздив на велосипеді із товаришами».
Оксана Романівна додає: «Як зацвітав бузок, Ромчик завжди приносив мені букетик запашних квітів. Син самотужки навчився грати на гітарі. І в подарунок на 14-річчя Ромчик попросив мене з татом купити йому саме такий музичний інструмент».
Матуся продовжує оповідь: «Зі шкільних предметів мій син особливо полюбляв заняття із трудового навчання і часто отримував «12 балів». Рома мав хист до майстрування та із задоволенням виготовляв кухонні дошки, вирізав різноманітні візерунки на фанері, робив власними руками інші цікаві вироби на уроках учительки Ольги Феодосіївни Олінковської».
27 травня 2011 р. адміністрація Красилівської ЗОШ № 4 нагородила грамотою учня 6 класу СОВИЧА Романа за високий рівень досягнень у вивченні предмета «трудове навчання» та творчий підхід до виконання виробів з дерева.
Вже восени того ж року старанному семикласнику була оголошена подяка за активну участь у житті школи, ремонті і благоустрої шкільної майстерні.
25 травня 2012 р. грамотою було відзначено конструкторські здібності Роми на уроках трудового навчання.
Світлина 2009 р.: сім’я СОВИЧІВ поблизу річки Дністер (була гарна родинна традиція – щороку відпочивати саме там). У сімейний туристичний похід брали спорядження: намет, надувний човен, їжу готували на вогнищі. Також заїжджали й у Кам’янець-Подільський та інші історичні місця краю.
Матуся продовжує: «У мене діти росли самостійні: Рому все життя тягнуло до техніки, уподобаннями він весь у свого татка: і машини та інша техніка, і рибалки. Мій чоловік більшу частину життя трудився далекобійником, їздив на вантажній машині. Наш Ромчик у 2014 р. закінчив 9 класів Красилівської загальноосвітньої школи I-III ст. № 4 імені Петра Кізюна. А ось документ про здобуття середньої спеціальної освіти сином»,- і матуся показує Свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації СОВИЧУ Роману, який із 01.09.2015 р. - по 22.12.2017 р. навчався в Новоушицькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету та отримав кваліфікацію «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин і устаткування 3-го розряду» та атестат про здобуття повної загальної середньої освіти».
У 2018 р. Роман почав працювати оператором лазерної установки на підприємстві ТОВ «ЕКО МЕТАЛ» у Красилові.
22 квітня 2019 р. юнак отримав повістку на військову службу. 3 місяці прослужив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади в м. Житомир. Матуся показує ряд фото тієї святкової події 22 травня 2019 р., коли Рома приймав присягу.
Потім солдат СОВИЧ Роман був відправлений у м. Львів і зарахований до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. А 18 серпня 2019 р. наш земляк підписав контракт на 3 роки.
В дитинстві у Романа була сильна травма – перелом шиї, довго лікувався, мав хлопчик і інші недуги. Тож за станом здоров’я він міг взагалі не проходити військову службу. Але за покликом душі, за життєвими переконаннями, власним кредо юнак твердо вирішив, що буде ВОЇНОМ-ЗАХИСНИКОМ УКРАЇНИ! І щоб ніхто з членів комісій не дізнався про його недуги та колишні травми, він завчасно взяв у поліклініці свою медичну картку і потайки від батьків її спалив, щоб більше не було медичних документів по його хворобах та обмеженнях до військової служби.
5 вересня 2019 р. разом з іншими бойовими побратимами СОВИЧ Роман був відправлений у Чонгар Кримського перешийку, де наші воїни окопалися та зайняли оборону.
А у січні 2022 року Роман десантник-розвідник був уже на південному напрямку.
Уранці 24 лютого 2022 р. Роман подзвонив додому і мовив: «Війна! Повідомте членів родини, щоб остерігалися». Рідним про запеклі бої, тяготи війни, регулярні ризики нічого він не оповідав. «Все добре, папа, мама», - заспокоював воїн батьків.
Роман телефонував додому 1 чи 2 рази на тиждень. Матуся Оксана Романівна продовжує оповідь: «Ми не дзвонили сину, бо його телефон був майже завжди виключеним». Рома інколи попереджав нас: - Я цей тиждень не буду виходити на зв'язок…».
Вони, розвідники, часто міняли місця дислокації, переходили лінію фронту, зі смертельним ризиком здобували цінні розвіддані про місця дислокації противника та його військових об’єктів.
11 травня 2022 р. син Роман подзвонив татові: «В мене все добре!» - і попросив дати телефон Тані. Сестричку Рома тихо попрохав: «Тань, відійди у другу кімнату, щоб не почули батьки. – Ми у Лимані в Донецькій області в оточенні. Якщо все буде добре, то буде добре! А як буде погано і мене вб’ють, то ти, сестро, маєш підготувати батьків, підтримати їх…, прошу тебе, сестричко. Якщо мене вб’ють, то поховайте мене між нашими дідусями на кладовищі (між маминим татом та татовим татом)». Через 2 дні, 13 травня, Роман перетелефонував таткові: «Все добре! Ми вийшли з оточення!» та надіслав відео на телефон.
5 червня 2022 р. Роман востаннє подзвонив своєму таткові Сергію (як трагічно виявилося згодом): «Я йду на ЗАВДАННЯ. Вийду на зв'язок, коли буду мати змогу», - мовив МУЖНІЙ ВОЇН».
Сестра Таня: «У понеділок, 20 червня 2022 р., о пів на другу дня, до нас прийшли військові із військкомату і подали ТРАГІЧНЕ СПОВІЩЕННЯ... Солдат СОВИЧ Роман Сергійович, у боях за Україну, «…виявивши стійкість і мужність, загинув 19.06.2022 р. поблизу населеного пункту Богородичне Краматорського району Донецької області. Причина смерті: ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків».
ГЕРОЮ назавжди 22 роки 10 місяців 19 днів…
Сьогодні міський голова Ніла Островська разом із секретарем міської ради Іриною Морозович вшанували світлу пам`ять Героя хвилиною мовчання та поклали квіти на його могилу.
Захищаючи кожного з нас, Роман СОВИЧ віддав найцінніше — своє молоде ЖИТТЯ. Герой загинув у бою за РІДНУ УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ!
Вічна пам’ять та вічна шана Герою!
