ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯ-ЗЕМЛЯКА!
Два роки тому, 04 грудня 2022 року, у жорстокій війні за волю і незалежність України відав своє життя – старший солдат Іван АННЕНКОВ.
06 жовтня 1988 року у м. Донецьку у звичайній родині народився хлопчик, якого назвали на честь дідуся Іваном.
Батьки розлучились, тому мати виховувала сина самотужки. З почуттям глибокої поваги і вдячності згадував Іван свого дідуся, який був для нього взірцем справжньої ЛЮДИНИ. Саме дідусь піклувався про онука, фактично замінив йому батька.
Іван закінчив профтехучилище за спеціальністю автомеханіка. У травні 2009 року познайомився із гарною дівчиною Софією, почалися тремтливі побачення, душевні розмови… 28 вересня 2013 року Іван та Софія одружилися.
Зі слів дружини Софії: «Все було добре, мали хорошу роботу, аж поки не настала окупація Донецька. Тут вже доводилося не просто жити, а виживати. Окрім складної економічної ситуації, ще періодичні обстріли і проблеми з енерго- та водопостачанням. Десь у 2016 ситуація у місті трохи стабілізувалася. Почали повертатися люди. Працювали всі галузі господарства. Хоча рівень життя вже не був колишнім. Якось пристосовувались…»
Фото коханої дружини та найдорожчого дідуся чоловік завжди носив у гаманці. Іван мріяв здобути вищу освіту, але війна завадила: так і не встиг закінчити останній курс Горлівського автодорожнього інституту.
23 червня 2018 року у подружжя народилась донечка Аня. 2019 року сім’я переїхала з Донецька у Слов’янськ, а в кінці березня 2022-го – евакуаційним потягом до родичів у м. Красилів.
«Іван влаштувався на м'ясокомбінат, де сумлінно працював і про нього були дуже гарної думки. Взагалі він був дуже доброю, позитивною, чуйною людиною, усім старався допомагати, ні на кого не тримав зла. Тому усюди, де б він не з'являвся, у будь-якому колективі його шанували і цінували», – каже Софія.
У вересні 2022 року Івану АННЕНКОВУ принесли повістку. А в жовтні він вже проходив навчання у Житомирі, після закінчення якого солдат перебував у складі 81 десантно-штурмової бригади.
Спочатку поїхав у Краматорськ. А потім – на передову, у Луганську область, де 04 грудня 2022 року під час артобстрілу позицій загинув.
Іван АННЕНКОВ похований у м. Красилові. 28.02.2023 року. Старший солдат, стрілець 2 аеромобільного взводу, 3 аеромобільної роти 1 батальйону нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Дружині неймовірно важко пригадувати найжахливішу подію в житті, потрібно «вчитися жити» далі без найріднішого, найдорожчого, найдобрішого…
Сьогодні секретар міської ради Ірина МОРОЗОВИЧ, керуючий справами виконавчого комітету міської ради Тетяна РОМАНЮК вшанували подвиг нашого Захисника, поклавши квіти на могилу Воїна та схиливши голови в хвилині мовчання.
За наш спокій, за мир в Україні солдат Іван АННЕНКОВ заплатив найдорожчу ціну – своє життя, загинувши в ім’я України.
Вічна слава і шана Герою!
