Красилівська міська територіальна громада

Красилівська міська рада Хмельницької області

ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯ-ЗЕМЛЯКА!

Дата: 27.01.2025 11:51
Кількість переглядів: 81

27 січня 2023 року, загинув наш Захисник - солдат Михайло АНТОСИНА, мужньо виконуючи військовий обов’язок в районі населеного пункту Ямполівка Краматорського району Донецької області.

Два роки  Герой вважався безвісти зниклим.
 
12 листопада 2024 року, Красилівська громада, попрощалася із мужнім Воїном, який на щиті повернувся додому назавжди.

Міський голова Ніла Островська разом із секретарем міської ради Іриною МОРОЗОВИЧ,  дружиною полеглого Героя Юлією АНТОСИНА, дітьми,  мамою Захисника Галиною АНТОСИНА, та з усіма рідними й близькими відвідали останнє місце спочинку Героя, вшанували його світлу пам’ять, схиливши голови в хвилині мовчання та поклавши квіти на могилу.

Історія життя Героя розпочалась 17 травня 1995 року в місті Красилові Хмельницької області. Тут промайнули його найкращі роки життя, де він зростав, мріяв та будував плани.
Михайло проживав у багатодітній сім’ї разом з братами: Василем, Матвієм та сестрами: Надією, Крістіною та Анастасією. 

Дитиною Михайло відвідував дитячий садочок №4 «Сонечко». Михайликові виповнилося шість років, він пішов у 1-ий клас Красилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 (нині Красилівська гімназія №1), де навчався з 2001 – 2012 рр..
  
Ще навчаючись у школі, в 2010 році Михайло поїхав на відпочинок в один із санаторіїв Новоушицького району. Там він  познайомився із красунею Юлією, яка йому дуже сподобалась. Деякий час молоді люди спілкувалися. Згодом почали зустрічатися. Михайло познайомив дівчину з рідними та був налаштований на серйозні стосунки. Він мріяв через деякий час створити свою сім’ю.

Після закінчення 11-ти класів з 2012 року по 2015 рік Михайло Антосина заочно навчався  в Державному вищому навчальному закладі «Тернопільський коледж харчових технологій і торгівлі» за спеціальністю «Товарознавство та комерційна діяльність», де  здобув кваліфікацію «товарознавець-комерсант».

15 червня 2013 року молода пара узаконила свої стосунки. Разом із дружиною будували одні мрії на двох. Мріяли назбирати кошти на власне житло, автомобіль, тому разом розпочали їздити у країни Європи у пошуках роботи. Працювали переважно на заводах.

20 вересня 2022 року Михайло Віталійович отримав повістку на проходження військової служби. Деякий час захисник ще перебував у рідному Красилові. Згодом, пройшовши медичну комісію,  6 грудня 2022 року Михайла разом із іншими добровольцями відправили в Львівську область, де мали відбуватися військові навчання. Але 8 грудня 2022 року бригаду перенаправили в Житомирську область, де здійснювалась підготовка молодих захисників.

Служба Михайла Антосини проходила в Житомирській 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді (95 ОДШБр) військової частини А0281. Однак він знаходив бодай одну хвилину, щоб зателефонувати до сім’ї, аби почути рідний голос. Але через 2 тижні на полігоні військовий отримав сильне переохолодження та із запаленням легень потрапив у госпіталь. Довгий час перебував під апаратом штучної вентиляції легень. Коли ж захисник зміг самостійно вдихати та видихати повітря його 20 січня 2022 року на одну добу відпустили побачити сім’ю. Цей день минув для рідних дуже швидко, сім’я хотіла, щоб він не закінчувався. Проте Михайлу потрібно було повертатись у частину та продовжувати службу. Його чекали побратими, які з перших днів дали йому аж 2 позивних «Ворон» (називали, коли був на полігоні, через те, що усіх новеньких пильно роздивлявся) та «Антоніо» (згідно прізвища).

24 січня 2023 року Михайло разом із бригадою відправився в місто Сіверськодонецьк Луганської області. Після виконаного військового завдання, 25 січня 2023 року, бригаду перенаправили в місто Лиман Краматорського району Донецької області.

Рідні були сповнені тривоги та в надії чекали новин про долю військового. Тривалий час пошуків не давав результатів. Проте 28 березня 2024 року дружину сповістили, що ніби є подібне тіло. Рідні були переконані, що подібний не значить, що це він, і Михайло живий. Згодом страшна звістка підтвердилася аналізом ДНК. 

27 січня 2023 року мужньо виконуючи військовий обов’язок в районі населеного пункту Ямполівка Краматорського району Донецької області наш захисник загинув. Його тіло забрали окупанти, тому ніякої інформації не було відомо. А на черговому обміні тілами, у лютому 2024 року, тіло нашого захисника повернулось на Батьківщину. 

12 листопада 2024 року Красилівська громада, провела в останню дорогу полеглого Героя  стрільця-снайпера 1-го десантно-штурмового взводу 5-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону.

У загиблого Захисника залишились зростати найцінніші скарби – синочки Ілля і Кирило та донечка Соломія, народження якої, він так і не побачив. 

Поховали солдата на Алеї Слави міського кладовища в Красилові Хмельницької області. У вічній скорботі у захисника залишилась мама, брати, сестри та кохана дружина і діти.

Вічна пам'ять Герою!

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь