ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!
Сьогодні, 17 квітня, жителі та гості міста живим коридором пам’яті та шани, навколішки провели в останню дорогу нашого земляка, солдата Валерія Давидуна, 1999 року народження, жителя села Волиця, який загинув 30 серпня 2024 року виконуючи бойове завдання у Курській області.
Прощання з Героєм відбулось на площі Незалежності:
«Сьогодні ми прощаємось із Героєм солдатом Валерієм Давидуном, який з 30 серпня минулого року вважався безвісти зниклим, і у всіх не згасала надія, що він живий…
Але нещодавно підтвердилось найстрашніше, Валерій тоді загинув на Курському напрямку, він до останнього подиху був вірний присязі на вірність українському народу, мужньо виконував військовий обов’язок, йому назавжди 25…
За мирного життя Валерій Давидун був звичайним добрим і працьовитим хлопцем, навчався в Волицькій школі, згодом у Хмельницькому професійно-технічному училищі, здобув професію слюсара-електромонтажника. В 2018 році пройшов службу в Збройних Силах України. Згодом працював у місцевому магазині АТБ.
З початку великої війни з березня 2022 року перебував на службі у одному з підрозділів Старокостянтинівської протиповітряної оборони. З липня минулого року брав участь у бойових діях на Донецькому та Сумському напрямках.
Йому б ще жити і жити, разом з дружиною радіти життю та маленькій донечці. Відеосюжети їхнього короткого щастя, які вчора заполонили соцмережі, не можливо дивитися без сліз.
Жорстокий ворог не дає нам жити і забирає , щастя, забирає життя найкращих… не буде ніколи цим нелюдам прощення.
Валерій Давидун собою захистив свою сім’ю, свою родину, кожного з нас і Україну. Його мужність і самопожертву ми будемо пам’ятати вічно.
Прошу хвилиною мовчання вшанувати світлу пам'ять воїна Героя Валерія Давидуна та всіх Героїв які віддали найцінніше – своє життя за вільну та незалежну Україну.
Низький уклін та щирі співчуття від усієї красилівської громади мамі Героя – Марії Андріївні, щирі спвчуття дружині Валерії та маленькій Лізі.
Щирі співчуття братові Віктору, усій родині, усім, хто знав і любив Валерія.
Тримаймо стрій та всіма силами силами допомагаймо війську. Не допускаймо зневіри та втоми, перед нами приклад жертовності та героїзму.
Рівняймось на Героїв, таких як Валерій Давидун!
Герої не вмирають!
Слава Україні!» - Ніла Островська.
Панахида за загиблим відбулася в Храмі Свято-Іоанно-Богословському храмі села Волиця.
Поховали Воїна на сільському кладовищі.
Всі витрати, пов’язані з похованням Захисника, профінансовано з бюджету громади.
